Да, мама, папа, я наркоман, что ж вы сразу не спросили? Полный
рофл нетрезвого чувства юмора, да? Но вот я - Наркоман Петя, и сегодня я расскажу вам свою историю о том,
как я купил кодеин и встретил свою половинку с общими интересами, ага.
Итак, все началось с того, что я стал задумываться о том, что за прелесть такая - закладки. Ходят слухи, что это нечто прекрасное, дающее непередаваемые ощущения и летающую голову. Не мог я остаться в стороне от такой революции в сознании! И вот однажды, благодаря своим связям, мне удалось добыть эту волшебную закладку, которая, как я надеялся, нахлобучило меня по полной программе.
Но прежде чем погрузиться в этот потрясающий мир, мне нужно было найти
ровный шоп, проверенный магазин, где я мог бы приобрести свою дозу с обеспеченным качеством. Мои друзья подсказали мне некоторые адреса в интернете, где я мог найти конопляный угар в чистом виде.
После некоторых поисков и байтинга, наконец-то мне удалось найти самый легитимный и крутой сайт, где я мог купить закладки с кодеином. Вес моей порции был на высоте, и я с нетерпением ждал момента, когда я мог бы отбиться всей этой реальности и окунуться в свою собственную вишневую нирвану.
И вот наступил тот долгожданный день. Я сидел у себя дома, приведенный в порядок своими пятками, и с улыбкой на лице я открыл свою посылку. Через несколько секунд, я уже рассыпал эту волшебную вещественность на своей ровной поверхности и откинулся на спинку кресла, ожидая магического эффекта.
Но прежде чем я смог насладиться этим потрясающим состоянием, я услышал звонок. На экране моего телефона загорелось имя - Катя. И, несмотря на то, что я был на пике своего снаряда, я решил взять этот вызов.
- Привет, Петя! Что у тебя нового? - послышался радостный голос Кати.
- О, привет, Катя! Ничего особенного, просто нахожусь в своем новом состоянии, - ответил я, стараясь не отдать свое состояние.
- О, как интересно. А что за состояние такое?
Было нечто в голосе Кати, что заставило меня задуматься: и что, если она тоже знает о закладках? Это могло быть общим интересом, который привел бы нас ближе друг к другу. А может, она сама страдает этой зависимостью?
- Знаешь, Катя, я просто потягиваю свое увлекательное вино... ну, так, для разнообразия, - я попытался скрыть свою настоящую историю, чтобы не отпугнуть ее.
- А, понятно. Ты знаешь, у меня тоже есть свои собственные интересы, о которых я могла бы рассказать тебе. Возможно, мы найдем общие темы?
Она ведь знает! - подумал я, и мои сердцебиение ускорилось. Оказывается, у Кати тоже есть свои тайны, и я был готов разделить их с ней. Мы начали общаться о музыке, кино и других вещах, которые нам были близки. И я понял, что это был началом чего-то большего.
В то время как я брел по туманной тропе своей зависимости, я нашел свой путь к настоящей любви. Никто не сказал, что нахлобученные наркоманы не могут найти себе счастья. И я доказал всем, что это возможно.
Так что, ребята, не забывайте, что даже в темных моментах своей жизни, вы можете найти свой собственный свет. Вы можете найти любимого человека с общими интересами и преодолеть любые преграды, будь то доза закладки или что-то еще. Главное - не терять надежду и искать смысл в том, что кажется безысходным.
Так что, френды, живите и наслаждайтесь каждым моментом своей жизни, найдите своего конопляного партнера во всех смыслах этого слова и отпразднуйте эту непредсказуемую игру, которую нам подкидывает судьба.
| В настоящей жизни | - тут должна быть таблица с мыслями и просветлением, но я потерял свое письмо. Видимо, это последствия наркотиков. Ну, или просто потому что я Петя :D |
Так что, ребята и девчата, не бойтесь идти вперед, даже если вам приходится залетать на закладках. Вдали от реальности, вы можете обнаружить себя и найти свое счастье. Будьте открытыми для новых возможностей и любите себя так, как вы любите свою наркотику.
И помните, друзья,
жизнь - это незабываемый трип, который мы можем прожить с любимым человеком рядом. И даже в мире закладок и нирваны, мы оставляем следы своего присутствия на этой планете.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!